Карпатські Ґорґани 2014 – чудовий травневий похід (Частина 1)

Ще декілька днів тому, перебираючи речі в шухляді, натрапив на зошит, в якому писав замітки з однієї цікавої подорожі. На цей рез це буде опис 10-денного походу мальовничими Карпатами. Все як треба, наплічник, намет, каремат, спальник, вегетаріанська їжа на 10 днів (при чому 9 днів в мене був сироїдницький раціон).  Хочу поділитись з тобою, дорогий друже, враженнями, які z пережив під час травневого походу Карпатськими Ґорґаними. Тож розпочнемо! 😃

Mountain View

Запис від 06.05.2016р.
Нарешті дійшли руки написати декілька рядочків. Вже триває шостий день так званого травневого походу. По Божественній милості небо зараз ясне, сонце гріє та радує своїм сяйвом. Я дійсно почав це цінити, коли відчув, що його в горах деколи так не вистачає…
Почну спочатку. Не сівши в маршрутку 45+22 після дзвінка коханої, взявши проїзний на травень місяць для одної душі, я знову обійняв Анюту і викликав таксі, щоб таки добратись на залізничний вокзал вчасно. Все це відбувалося ще 30 квітня. Подорож почалась! 😃
У поїзді мені пощастило їхати з хорошими людьми, але в силу перетягування нижчих гун матеріальної природи, о 3-ій годині прокинувся від шумного з’ясування стосунків між деякими пасажирами. Ех, алкоголь…
Вже 1-го травня в прекрасному місці Івано-Франківськ зустрів групу таких же туристів, які шукали транспорт до с. Осмолода. Громадським їхати занадто довго. Таксисти також напрочуд відмовлялись їхати в нашому напрямку. Але не всі. Нам вдалось викликати довгоочікуваний мінібус. Водій жінка. Машина хороша. Дорога жахлива. “Я в Осмолоді вперше, і востаннє!” – сказала таксист. Я був радий, що ми досить “швидко”, по місцевим міркам, добрались до пункту призначення, проте не заздрив водієві. Нарешті діставшись своїх старих і нових друзів, прийнявши гірсько-річкову ванну, покуштувавши смачнющий рис, приготовлений з любов’ю на вогнищі, – вечір змінив день.
We are
Після довгої дороги таке блаженство скупатись в прохолодній річці. “Иногда в самые впечатлительные моменты жизни застаешь себя с трусами в руках!” – якось так промовив друг Андруна. Хто купався в горах – той в курсі. 😉
2-го травня в нас почався складний та довгий перехід через вершини Висока (1803) та Ігровець (1804) до перевалу Боревка. Перехідний час тривав практично 9 годин, що далеко немало по міркам туризму. Погода була майже завжди похмура, але краєвиди як завжди просто неперевершені. Андрій та Ваня проявили чоловічу турботу: коли одній з учасниць походу Ані було дуже складно, хлопці забрали в неї наплічник, начепили його на міцну дерев’яну палку і несли вдвох.
Запис від 08.05.2014р.
В той же день вже по хребті нас зустрів град. Ми вдягнули свої дощовики і під мелодію падаючих маленьких шматочків льоду пішли далі. Як на диво, йти нам всім стало набагато легше. Спустившись трішки нижче, ми вирішили перекусити. Посміялись, підкріпились і попрямували далі вниз. До місця призначення ми прибули о 19:40. Втомлені та щасливі. Ваня, Андрій та Сергій пішли шукати місце для табору. Ще засвітла ми розвели багаття і розклали намети. Також натягнули тент розміром 4х6 метри, частково накривши один намет.
     3-тє травня було холодним і дуже вологим. Правда моментами дощу взагалі не було, але оскільки навкруги майорів ліс, то дерева таки добряче промокли.
     Андруна почав першу лекцію, не враховуючи вступне слово на початку походу. Диміли арома-палички, наш гід розповідав про людське призначення і про духовну та матеріальну економіку… І тут я його нахабно перебиваю і кричу: “СВЯТ!” Нарешті нас наздогнали наші друзі “братослави”: Святослав та Доброслав. Всі були раді зустрічі. Таким чином, наша група збільшилалась до 9 душ.
    Лекція продовжилась, хлопці відразу включились в процес. Ввечері ми дружньо грілись біля вогнища та чаювали. Розповідали свої враження і просто насолоджувались тишею, прислухаючись до мови полум’я.
     Наступного дня, тобто 4-го травня, було ще більш мокро та холодно. Вночі були приморозки і вода в моїй флязі замерзла. Знову дощить… Першу половину дня ми або мокли, або сушились біля вогню. Трав’яний чай готували раз за разом, дівчата навіть не виходили з намету, і були дуже раді черговій порції зігріваючого напою. Ось так нас приютив перевал Боревка. Моросіння дощу не припинялось цілий день…
    Наші сусіди покинули табір вранці. Ми зайняли більш вдале місце для наших 4-ох наметів, розташувавши їх у формі хреста, входами в центр. Зверху накинули наш тент. Таким чином, ми сховались від пронизливого холоду в своїх спальниках і мали можливість споглядати один одного. Андруна продовжив свій семінар, вже більш детальніше розкриваючи суть духовної та матеріальної економіки. У духовній економіці валютою є служіння, тобто людська вдача, вміння, навичка, яка є невід’ємною часткою самої людини. В свою чергу в матеріальній економіці валютою прийнято рахувати гроші, деякі одиниці вимірювання, які по своїй природі є окремі від самої людини і таким чином створюють ілюзію дефіциту. Так ми себе стягуємо в матеріальне рабство. Мова не йде про те, що не потрібно вимірювати людський вклад, тут мається на увазі наше сприйняття і ставлення до самого процесу співпраці і стосунків між людьми. Я радий, що зустрів людей, які живуть, керуючись іншими принципами, які зараз далеко непопулярні в суспільстві. Проте, я вже бачу і відчуваю, що ці принципи працюють і приносять щастя!
     Почав падати сніг. Погрівшись біля вогнища, ми з його теплом і кожен зі своїм внутрішнім світом пішли спатки.
    Ранок на 5-те травня видався веселим. Гід сказав, що пора вирушати далі, дотримуючись маршруту. Було ще холодно, але ми щиро сміялись, бо почали спілкуватись між собою на “тарабарщині” в поєднанні з “древньослов’янською” мовою. 😃 Вийшовши з наметів, ми наче попали на святкування Нового року! Все навкруги було вкрито снігом. І нарешті крізь гілки дерев пробивались промінчики вранішнього сонця!

We are

We are

We are

    Оскільки табір був розташований в гущі лісу, наша компанія з гарячим чаєм в руках вибралась трішки вище аби оглянути всю красу цього ранку. І ми як ніби прокинулись від дводенного вологого сну. Ми швидко зібрали табір і попрямували в дорогу!

We are

We are

We are

IMG_0526

    Продовження мандрівки вже скоро. Це лише початок. Скажу чесно, мені самому кортить вже переписати та опублікувати наступні дні подорожі. :)

Частина 2.

    Текст перенесений із рукопису практично без змін. Виправлені деякі граматичні, лексичні та стилістичні помилки. Додано незначні доповнення.

  • Святослав Рябов

    Круто! Вот это настальгия…