Продуктивні зустрічі – натхненні роздуми

Автор: Anna Slysh

Вихідні у Львові 2 та 3 липня були сповнені змістовним брейнштурмом на Digital Nomad Forum, організатором якого виступив Орест Зуб. З декількох причин сьогоднішнього світовідчуття я відвідала лише один день зустрічі, під час якого представники кочівного-подорожуючого ведення бізнесу поділились своїм живим досвідом і напрацюваннями.
Кожен спікер вніс індивідуальне бачення того чи іншого аспекту, здавалося б, вільної Інтернет-діяльності. У мене виникло бажання дійти до чогось спільного.
Перше правило: усвідомлення власних щоденних дій. Будуючи повсякденність свого життя, ми самотужки прописуємо сценарій. Сценарії зазвичай пишуться власною фантазією, або відчайдушно навіюються з оточуючого світу. Питання полягає лише у відсотковій відповідальності. Чим більший відсоток належить особистості, тим більший успіх чекає на неї. На щастя, успіхом ще можна назвати не лише прибуток. Моральні людські цінності ніхто не відміняв.

IMG_3825_1

(світанок, червень 2016, фото автора)

1) Ранок – найпродуктивніша пора
Можна і не згадувати прислів’я. Просто пару разів спробувати встати трошки раніше звичного, попередньо спланувавши вранішні справи (бажано ділові/робочі) і відчути прилив енергії та самоповаги. Ввести у звичку виходити на сніданок у кав’ярню та поспілкуватись з енергоджайзером. Варіативно, комусь пощастило мати велику родину, з якою ще простіше організувати сімейні сніданки і продуктивні обговорення та зарядитись позитивом на цілий день. Давно доведено, зроблені і вирішені ділові питання у першій половині дня чистять совість для відпочинку після обіду.
працюйте, поки інші відпочивають

2) Тіло і дух
Тіло це подарований чесний друг-інструмент на все життя. Інтелектуальна діяльність буде набагато продуктивнішою, якщо мозок і вся ваша система не буде відволікатись на наслідки недоспаних ночей чи знущань над печінкою.
Відпочинок та активність важливо тримати у балансі. Тоді їхня взаємозалежна амплітуда буде збільшуватись, але це також потребує уваги та відповідальності.
– здоровий сон
– фізична активність
– харчування
– повітря

3) Оточення
У житті кожної людини до певного віку коло оточуючих визначається незалежно від неї самої. Ключове – “до певного віку”. Потім приходить час веселих компаній та друзів, яких ми обираємо самі. Важливо прийняти цей факт – кожна особистість, яку ми знаємо, яка є у нашому колі спілкування цілковито і повністю є нашим вибором та нашою відповідальністю.
Правило соціальної активності та знайомства із представниками тої сфери, про яку ви мрієте – це апріорі. Людина більше ніж соціальна тварина. Одне з перших і найскладніших завдань у цьому житті – навчитися будувати взаємозалежні та взаємовигідні стосунки.
Орест Зуб: стратегія і тактика = занурення в оточення

13615243_1171551316222813_773257721268400962_n

(Львів, 3 липня 2016, Digital Nomad Forum, Фотограф – Igor Pylypenko)

4) Подорож
Більше ніж актуальна тема сучасності. Для нашої країни стрімкий розвиток комунікативних технологій та відносно нещодавнє відкриття кордонів майже співпало у часі. Чимала кількість наших співгромадян поринула в обидва незвідані світи. Хтось не впорався із керуванням, а хтось став професіоналом, тож у рамках власної майстерності активно ділиться досвідом на подібних зустрічах – Digital Nomad.
Орест Зуб: свобода у бізнесі = пригоди в житті
Микола Латанський: життя – це тренінг особистого розвитку; тож, мандруй змістовно і перетвори свою мандрівку на інтенсивний тренінг особистого розвитку.

Roma_travel

(дорога Е40/М06, автостоп Київ-Львів, липень 2016, фото Roman Slysh)

Подорож змушує відчути життя “тут і зараз” – кожної миті твоя система сприймає щось нове і тимчасово невідоме, починаючи з мови та мислення й закінчуючи їжею та інфраструктурою. Кожного дня дарується можливість навчитись жити заново, як у дитинстві. Але найголовніше, що може подарувати мандрівка – це знайомство із собою. Крізь призму пізнання нових світів ми досліджуємо найпотаємніший – свій власний.
“Вихід із зони комфорту”, “ламання міфів та стереотипів” – ніщо краще не допоможе осягнути сутність цих мейнстрімівських слоганів ніж спонтанна купівля квитка, бажано в один бік.

5) Дослідження власного “Я” та формування особистості
Якщо чесно і прозоро – це першооснова.
Без розуміння власного та внутрішнього ми не зможемо розвиватись. У нас вистачатиме сил можливо триматись на поверхні та, у разі великої вдачі, плисти за течією. І до певного часу це влаштовує більшість. Нещодавня історія показує, що так може жити, або вдавати життя, ціла величезна держава. Однак, в якийсь момент приходить відчуття, а з ним і бажання «більшого». Кажуть, народження особистості рахується від вперше заданого питання «Хто я?». У когось воно з’являється як тільки навчився будувати фрази пропонованою мовою, а хтось – лежачи в ліжку на сконі літ і чекаючи чорняву з косою.

IMG_5040-001-1

(Карпати, 2014, фото Roman Slysh)

Мені думається, вся сутність у понятті відповідальності. Не дарма ж «дорослість» у здоровому суспільстві визначається рівнем взятої на себе цієї самої відповідальності. В першу чергу за себе. Це єдина субстанція, яка підлягає нашому прямому впливу і видозмінам. Ніщо інше. Не варто дитині казати, що нерухомий камінчик на дорозі її вдарив. Можливо краще обережно донести розуміння «де твоя увага, там і ти». У дорослому житті цей камінець переросте в «усіх винних навколо» та «я жертва обставин». Тоді продовжуватимуть традиційно плодитись «розмови на кухні» про поганих політиків. Але ж не політики роблять смітники з міських парків, чи викидають фантики/недопалки під ноги, чи перетворюють в туалети усі можливі закутки, чи малюють стіни. По факту, вони навіть не бувають в цих місцях. Але це інша тема.
Або я беру на себе відповідальність і реалізовуюсь, або продовжую вести «розмови на користь бідних».
Ще одне актуальне поняття, яке набуло популярності з часів взяття Бастилії – свобода. Так, «за образом і подобою» ми «створені вільними». Але, напевно, відбулася підміна понять. Вільні від чого? Від обов’язків? І певно ладні робити все що завгодно – «чого душа забажає»? А кому пощастило дійсно зрозуміти чого ж «душа бажає»? Що ж буде «добре», а що ж «погано»?
Нам здається, що почуття задовольняти – це добре, це свобода, а труднощі – це погано, це кайдани. Однак, напевно, все ж таки, навпаки. Доля повинна будуватися, повинна пройти через труднощі, а інакше ми не зможемо стати людиною, ми не зможемо сформувати характер, силу волі, якості – не відбудеться становлення особистості. Гартування вимагає проходження через проблеми та уроки, ще й гідного проходження. Ось у чому завдання людини. Перед кожним з нас майоріє таке завдання. Ви зрозумійте, не можна ухилятися від цього, інакше можна перетворитися в ожирілу подобу. Мультфільм «ВОЛЛ•І» (WALL•E) усі пам’ятають? Якщо ми не навчимось жити чимось «більшим», ніж задоволенням власних фізіологічних потреб (захист, сон, їжа, парування), якщо ми створимо «ідеальний» комфорт, ми просто станемо вимираючою цивілізацією.
Хочеться повернутись до «за образом і подобою», адже ці слова приводять до поняття творчості. Можливо й банально, але кожен з нас дійсно талант! Всеохоплюючий, засліплюючий, цілодобовий потік інформації часто не дає можливості зрозуміти власної родзинки для суспільства. У Давньому Китаї першочерговими предметами базової освіти були образотворче мистецтво і музика. Людина, яка вміє чути і бачити красу оточуючого світу, вчиться майстерно пропускати цю красу крізь власну призму, здатна вивчати інші науки і бути освіченою людиною. Ми є продукт величезного творчого процесу поєднання матерії і духу. І кожному з нас дарована можливість творити і створювати. Кирилл Куницкий поділився цікавою практикою для розуміння себе – час від часу задавати собі питання «Яка моя цінність?». Яка Ваша діяльність робить світ кращим? Яку цінність Ви несете людям і суспільству загалом? І це не значить, що Ви маєте обов’язково стати популярною людиною, яка «має вплив» на свідомість. Можливо Ви маєте звичку посміхатись незнайомцям і вони з подивом та щирістю також хочуть посміхнутись у відповідь. Можливо Ви любите робити подарунки без приводу своїм близьким та оточуючим і вони з того мають пуди радості в серці. Знаходьте свою радість у «даруванні».
Ми часто забуваємо про один секрет – вдячність. Випадки – це, зазвичай, серйозна планова робота. Зустрічі, події, миті буття постійно змушують нас реагувати. Життя – це коливання, це хвилі, це потік. Часом нам варто просто і щиро подякувати за цю довгу та насичену мандрівку.
Артемій Сурін у двогодинній бесіді з аудиторією нагадав кожному присутньому про дуже важливий аспект самобуття – триматися власних принципів. Зовнішній вплив, насаджування шаблонів і «модних» канонів досить легко ховають під собою прояв найменшої індивідуальності. Починаючи системою освіти і закінчуючи «кольором в тренді» – усе вимагає нашої уваги і стабільного слідування. В океані течій і напрямків вражаючої кількості пропозицій дуже важливо зберегти щось головне, щось гармонійно-стабільне, те, до чого можна повернутись у будь-яку хвилину і знайти тишу та спокій.
Бережіть себе у собі!