Ділюсь своєю історією. Гадаю, такої ситуації ще не було. Під капотом описую власний досвід відмови прийняття документів візовим центром на отримання польського шенгену, подальшу видачу туристичної іспанської візи, просрочення візи і чим це все закінчилось. Все це в рамках подорожі в Ісландію з групою проекту Guiding Star. Поїхали. 

Ще до офіційного оприлюднення безвіз для України для кожного члена моєї маленької сім’ї ми зробили біометричний паспорт. Тут я послухав свою інтуіцію, тому вдалось оминути облогу паспортних столів.
В мене ще взимку була запланована поїздка в Норвегію та Ісландію в рамках проекту Guiding Star мого прекрасного друга Іллі Царенко. В Норвегію поки я так і не потрапив. Але 9 днів мальовничими куточками унікального острову Ісландії відбулись. Про це напишу окремо в наступній статті. 

Тоді, ще зимою, про безвіз тільки ходили чутки. Нічого конкретного. Початок подорожі припав на 3 червня. Тому всі учасники мандрівки робили візи, в тому числі і я. Замовив новий паспорт, аби зробити репатріаційну візу на 5 років (мій дідусь народився на території Польщі), всі документи були готові, і сестра з братом вже навіть прокатали не раз такі ж візи. Ніщо не передбачало біди…
Документи у ВЦ в мене не прийняли. Вийшло нове провадження від посольства Польщі, що архівна довідка, яка підтверджує факт переселення родича з території країни повинна бути не старше 9 років. Тут мене і зловили. Цю довідку мій дідусь сам брав ще в 2002-му. Я випустив цей момент, коли збирав документи і жодні мої доводи, що дата видачі довідки не впливає на факт переселення мого дідуся не спрацювали.
Таким чином, я вирішив у пришвидшеному порядку зробити іспанську туристичну візу, так як терміни вже піджимали. Звісно, через агенцію. Не буду її рекомендувати, бо я не задоволений результатом. Пакет документів в мене був практично готовий. Треба лише було продумати тур, готелі, перельоти для мене і записатись без черг у візовий центр. Ви запитаєте, чому я відразу не робив туристичну візу в Норвегію чи Ісландію, адже всі авіаквитки в мене вже були на руках? Це було б логічно зробити. Але я розраховував на польську візу терміном відразу на 5 років. Який сенс робити було короткотривалу туристичну, чи не так? В результаті, Іспанія дає мені лише 8 днів перебування, замість заявлених 30! Всього лише 8 днів…
2 втрачених перельоти – з Ґданська в Ставангер, і з Осло в Рейк’явік. Так чи інакше, 8 днів візи мені всеодно не вистачає навіть на подорож лише в Ісландію . Оренда машин, паливо, хостели, харчування – вже все сплачено. Летіти на коротший термін в Ісландію дуже не зручно. Як говорять: семеро одного не чекають. А нас-то було 14!
Приймаю наступне рішення. Купую нові квитки. Лечу через Вроцлав з декількома учасниками групи. Рахую скільки днів я порушую в такому випадку. 3 дні. Тобто віза закінчується 10-го. Але тепер я знаю, що з 11-го червная розпочнеться безвіз. І в мене біометричний паспорт. Що буде – незрозуміло. Такого досвіду ніхто на форумах не описує. За порушення терміну перебування в шенген зоні пишуть про штрафи, депортацію, або кому повезло, що просто не помітили. Моніторю квитки, чи можна полетіти раніше додому за адекватну ціну, якщо вдасться покинути групу і своїм ходом добратися в аеропорт. Є квитки додому через Будапешт. Запасний варіант є!
І так. Лечу 3-го червня з Києва. Прилітаю 13-го назад. Це 11 днів за шенгенським калькулятором. А в мене всього 8. З 11-го червня безвіз. На нові квитки можна ще потратити бюджет поїздки. Але я вже втратив 2 авіаквитка і заплатив за послуги агенції. Можна було в Єгипет злітати на 7 днів. Лечу з думкою, що вирішу це питання вже на місці.
На паспортному контролі у Вроцлаві 3-го червня я відверто переживав і думав, як краще зробити і коли покинути шенген зону. Це мабуть було написано в мене на обличчі, тому візовий офіцер задавала купу різних запитань і потім я майже потратив у кабінку допитів. Все обійшлось, мене спочатку запідозрили, ніби я їхав на заробітки.
Показав квиток у Рейк’явік і вказав на групу, з якими лечу, і мене відпустили. Зворотній квиток я, звісно, не показував. Вийшов останній з паспортного контролю. В літаку, до речі, також летів в останньому ряді біля вікна. Співпадіння? Не думаю. Інцидент на паспортному контролі не додав впевненості. Мені там чітко наголосили, що шенген зону я повинен покинути 10-го червня.

Лечу в Рейк’явік. Рішення ще не прийняте. Ділюсь з другом Іллею про свою ситуацію в аеропорті. Розбираємо маршрут, щоб зрозуміти, чи реально потрапити в Рейк’явік 9-го червня. Складно. Автобуси на острові не дуже популярна штука. Нечасто вони їздять. Є звісно і рейсові туристичні. Проте основним методом пересування на острові є авто, взяте в оренду. Автостоп? Варіант. Не купую ще нові авіаквитки. Знову відкладаю рішення.
Після перших вражень від природи, нового неповторного ландшафту, потужних водоспадів і гарячих гейзерів, а також після кисневого насичення кристально чистого повітря розумію, – йду до кінця!
8-го ввечері сиджу на дивані чудового хостелу портового містечка Djúpivogur і розумію, що мости спалені остаточно.
Збираю ісландські чеки. Договір про оренду авто на моє ім’я, копії авіаперевезень і готуюсь до найгіршого на паспортному контролі в Ґданську, надіюсь на найкраще. Молюсь.
Підходжу до віконечка. За іронією долі візовий офіцер знову жінка, і знову блондинка, прямо як у Вроцлаві. Але мій внутрішній настрій абсолютно інший, ніж тоді. Чесно. Привітання. Даю біометричний паспорт. Показую свій інший діючий паспорт зі старими візами. Офіцер уважно розглядає обидва, рахує дні з моменту в’їзду. Думаю, ну все… Бере документ і кудись виходить. Приходить через 2-3 хвилини. Запитує, чи знаю, що я перевищив термін перебування. Відповідаю – так. Додаю, що був у Ісландії і чисто фізично не міг повернутися вчасно з країни. Каже, але ви знали що вже безвіз для України і якби цього не було, то у вас були б проблеми. Після цього ставить печатку про виїзд і повертає мені 2 паспорти. Ура! Депортацію мені не поставили. Штраф я не платив. Я надіявся, що так і станеться. Але прецеденту такого не було до того. Тому переживання були, адже зовсім скоро плануємо нову подорож з сім’єю у теплу країну Європи.

Фото Артура після проходження паспортного контролю в м. Ґданськ
Чому мене навчила ця історія.
- Планувати покупку авіа заздалегідь класно, але не відкладати на останній день різні візові питання, навіть коли ти впевнений, що всі документи готові. Якби я візове питання вирішив ще в березні, а не в травні, то не було б цього тексту зараз.
- Подорож очищає і перезавантажує свідомість. Неважливо, Ісландія це чи ні, сам факт мандрівки.
- Коли ти вже став татом – ти бачиш світ іншими очима.
- (Найголовніше) Слухай свою інтуїцію. Крапка! Вкотре переконуюсь! Вона давала сигнал ще при покупці перших авіаквитків. Але я її не хотів слухати. Свіже повітря, джерельна вода і 5 годин сну на добу в Ісландії очистили пил розуму і я дозволив собі слухати її знову…
А про мальовничу Ісландію тут.
#безвіз #біометричнийпаспорт #шенген #паспорт #україна