Безвіз для українця і майже просрочена віза в біометричному паспорті. Власний досвід.

Ділюсь своєю історією. Гадаю, такої ситуації ще не було. Під капотом описую власний досвід відмови прийняття документів візовим центром на отримання польського шенгену, подальшу видачу туристичної іспанської візи, просрочення візи і чим це все закінчилось. Все це в рамках подорожі в Ісландію з групою проекту Guiding Star. Поїхали. :)

 

passport Ukraine

Ще до офіційного оприлюднення безвіз для України для кожного члена моєї маленької сім’ї ми зробили біометричний паспорт. Тут я послухав свою інтуіцію, тому вдалось оминути облогу паспортних столів.
В мене ще взимку була запланована поїздка в Норвегію та Ісландію в рамках проекту Guiding Star мого прекрасного друга Іллі Царенко. В Норвегію поки я так і не потрапив. Але 9 днів мальовничими куточками унікального острову Ісландії відбулись. Про це напишу окремо в наступній статті. :)

 

Тоді, ще зимою, про безвіз тільки ходили чутки. Нічого конкретного. Початок подорожі припав на 3 червня. Тому всі учасники мандрівки робили візи, в тому числі і я. Замовив новий паспорт, аби зробити репатріаційну візу на 5 років (мій дідусь народився на території Польщі), всі документи були готові, і сестра з братом вже навіть прокатали не раз такі ж візи. Ніщо не передбачало біди…
Документи у ВЦ в мене не прийняли. Вийшло нове провадження від посольства Польщі, що архівна довідка, яка підтверджує факт переселення родича з території країни повинна бути не старше 9 років. Тут мене і зловили. Цю довідку мій дідусь сам брав ще в 2002-му. Я випустив цей момент, коли збирав документи і жодні мої доводи, що дата видачі довідки не впливає на факт переселення мого дідуся не спрацювали.

 

Таким чином, я вирішив у пришвидшеному порядку зробити іспанську туристичну візу, так як терміни вже піджимали. Звісно, через агенцію. Не буду її рекомендувати, бо я не задоволений результатом. Пакет документів в мене був практично готовий. Треба лише було продумати тур, готелі, перельоти для мене і записатись без черг у візовий центр. Ви запитаєте, чому я відразу не робив туристичну візу в Норвегію чи Ісландію, адже всі авіаквитки в мене вже були на руках? Це було б логічно зробити. Але я розраховував на польську візу терміном відразу на 5 років. Який сенс робити було короткотривалу туристичну, чи не так? В результаті, Іспанія дає мені лише 8 днів перебування, замість заявлених 30! Всього лише 8 днів…

 

2 втрачених перельоти – з Ґданська в Ставангер, і з Осло в Рейк’явік. Так чи інакше, 8 днів візи мені всеодно не вистачає навіть на подорож лише в Ісландію . Оренда машин, паливо, хостели, харчування – вже все сплачено. Летіти на коротший термін в Ісландію дуже не зручно. Як говорять: семеро одного не чекають. А нас-то було 14!

 

Приймаю наступне рішення. Купую нові квитки. Лечу через Вроцлав з декількома учасниками групи. Рахую скільки днів я порушую в такому випадку. 3 дні. Тобто віза закінчується 10-го. Але тепер я знаю, що з 11-го червная розпочнеться безвіз. І в мене біометричний паспорт. Що буде – незрозуміло. Такого досвіду ніхто на форумах не описує. За порушення терміну перебування в шенген зоні пишуть про штрафи, депортацію, або кому повезло, що просто не помітили. Моніторю квитки, чи можна полетіти раніше додому за адекватну ціну, якщо вдасться покинути групу і своїм ходом добратися в аеропорт. Є квитки додому через Будапешт. Запасний варіант є!

 

І так. Лечу 3-го червня з Києва. Прилітаю 13-го назад. Це 11 днів за шенгенським калькулятором. А в мене всього 8. З 11-го червня безвіз. На нові квитки можна ще потратити бюджет поїздки. Але я вже втратив 2 авіаквитка і заплатив за послуги агенції. Можна було в Єгипет злітати на 7 днів. Лечу з думкою, що вирішу це питання вже на місці.

 

На паспортному контролі у Вроцлаві 3-го червня я відверто переживав і думав, як краще зробити і коли покинути шенген зону. Це мабуть було написано в мене на обличчі, тому візовий офіцер задавала купу різних запитань і потім я майже потратив у кабінку допитів. Все обійшлось, мене спочатку запідозрили, ніби я їхав на заробітки. :) Показав квиток у Рейк’явік і вказав на групу, з якими лечу, і мене відпустили. Зворотній квиток я, звісно, не показував. Вийшов останній з паспортного контролю. В літаку, до речі, також летів в останньому ряді біля вікна. Співпадіння? Не думаю. Інцидент на паспортному контролі не додав впевненості. Мені там чітко наголосили, що шенген зону я повинен покинути 10-го червня.

 

Лечу в Рейк’явік. Рішення ще не прийняте. Ділюсь з другом Іллею про свою ситуацію в аеропорті. Розбираємо маршрут, щоб зрозуміти, чи реально потрапити в Рейк’явік 9-го червня. Складно. Автобуси на острові не дуже популярна штука. Нечасто вони їздять. Є звісно і рейсові туристичні. Проте основним методом пересування на острові є авто, взяте в оренду. Автостоп? Варіант. Не купую ще нові авіаквитки. Знову відкладаю рішення.

 

Після перших вражень від природи, нового неповторного ландшафту, потужних водоспадів і гарячих гейзерів, а також після кисневого насичення кристально чистого повітря розумію, – йду до кінця!

 

8-го ввечері сиджу на дивані чудового хостелу портового містечка Djúpivogur і розумію, що мости спалені остаточно.

 

Збираю ісландські чеки. Договір про оренду авто на моє ім’я, копії авіаперевезень і готуюсь до найгіршого на паспортному контролі в Ґданську, надіюсь на найкраще. Молюсь.

 

Підходжу до віконечка. За іронією долі візовий офіцер знову жінка, і знову блондинка, прямо як у Вроцлаві. Але мій внутрішній настрій абсолютно інший, ніж тоді. Чесно. Привітання. Даю біометричний паспорт. Показую свій інший діючий паспорт зі старими візами. Офіцер уважно розглядає обидва, рахує дні з моменту в’їзду. Думаю, ну все… Бере документ і кудись виходить. Приходить через 2-3 хвилини. Запитує, чи знаю, що я перевищив термін перебування. Відповідаю – так. Додаю, що був у Ісландії і чисто фізично не міг повернутися вчасно з країни. Каже, але ви знали що вже безвіз для України і якби цього не було, то у вас були б проблеми. Після цього ставить печатку про виїзд і повертає мені 2 паспорти. Ура! Депортацію мені не поставили. Штраф я не платив. Я надіявся, що так і станеться. Але прецеденту такого не було до того. Тому переживання були, адже зовсім скоро плануємо нову подорож з сім’єю у теплу країну Європи.

 

Фото Артура після проходження паспортного контролю в м. Ґданськ

Чому мене навчила ця історія. 

  1. Планувати покупку авіа заздалегідь класно, але не відкладати на останній день різні візові питання, навіть коли ти впевнений, що всі документи готові. Якби я візове питання вирішив ще в березні, а не в травні, то не було б цього тексту зараз.
  2. Подорож очищає і перезавантажує свідомість. Неважливо, Ісландія це чи ні, сам факт мандрівки.
  3. Коли ти вже став татом – ти бачиш світ іншими очима.
  4. (Найголовніше) Слухай свою інтуїцію. Крапка! Вкотре переконуюсь! Вона давала сигнал ще при покупці перших авіаквитків. Але я її не хотів слухати. Свіже повітря, джерельна вода і 5 годин сну на добу в Ісландії очистили пил розуму і я дозволив собі слухати її знову…
А про мальовничу Ісландію тут.
#безвіз #біометричнийпаспорт #шенген #паспорт #україна
  • Guest

    З іспанською візою летіти в подорож без відвідання Іспанії? Пффф, після таких клоунів взагалі дивно, що той безвіз впровадили для українців!

    • Roman

      Прикинь! Але попрошу без образ!

      • Guest

        Шановний, ви самі признаєтесь в злочині, і через таких як ви страждають законослухняні українці.
        До чого тут образи, якщо діло пахне заслуженим штрафом і п’ятирічнии баном за порушення візових вимог в подорожі.

        • Roman

          В тому то й справа, що в цьому випатку злочину немає. І це важливо зрозуміти!

  • Guest

    Шановний, при подальших випадках видалення коментаріїв з позначенням грубих порушень вами візового законодавства Шенгену URL даної статті буде на електронній пошті консульства Іспанії в Києві.

    • Guest

      Українці і так натерпілися роками через таких порушників, які використовували отримані візи не за призначенням.

      • Roman

        Любий гостю. Не треба мене лякати. Це як мінімум недоречно. Можеш відправити це посилання куди завгодно. Інтернет – це відкритий простір. І я пишу про те, що вважаю за потрібне, тому що це моя персональна сторінка.
        Крапка. Успіху. :)

        • Guest

          Один блогер puerrtto вже дописався про свої регулярні геройства з намахуванням системи, зокрема про обман азербайджанських прикордонників. І тепер гріє місця в бакинських ізоляторах.

          А по діагоналі цієї статті треба червоними літерами написати про протизаконність отаких візових вибриків – аби уберегти від проблем власників звичайних паспортів (не біометрії) з ще незадіяними візами.

          • Roman

            Геройством тут зараз ти займаєшся, любий гостю. :) Мені не соромно поділитись своїм досвідом. І жодних протизаконних дій тут немає. Мета поїздки відповідає призначенню візи – це туризм! Крапка! А те, що я не потрапив в країну видачі візи – це вже моя особиста справа. В посольствах і без мене і тебе добре знають, кому яку візу (не)давати.
            Нехай щастить!

          • Guest

            “Правило основної країни”
            http://visasam.ru/oformlenie/shengen/novye-pravila-prebyvaniya-shengenskaya-visa.html#i-3
            В Іспанське посольство ваші документи подали з липовим маршрутом через Іспанію.

            “це вже моя особиста справа” – помилка, 100% протизаконні дії. Хватить валяти дурника.
            А мета поїздки – це навіть близько не єдиний нюанс.

          • Roman

            Удачі, друже! Можеш подати на мене в суд. :)

          • Guest

            Я знаю, що у українських програмістів дах зриває від відчуття себе “королями життя”. Знаю, бо сам доларовий кодерок.

            Але якщо в Україні за гроші все можна, це не значить, що в цивілізованих країнах – теж можна. Про мінус до узагальненого образу українців – вже втомився від метання цього бісеру.

          • Roman

            А це, як на мене, вже не в тему – порівнювати гаряче з червоним. Так чи інакше, дякую тобі за твою цікавість до моєї творчості. Буду радий взнати щось про тебе, а то я навіть не знаю з ким веду дискусію. Дякую. :)

          • Guest

            Біля 40-ка відвіданих країн, власна куплена квартира, двоє дітей, фінансова відповідальність за чотирьох людей (себе не рахую).

            Бачив за останні роки немало людей, які свої порушення видають за геройство, а потім ще заперечують: “Ну а що тут такого, ніхто не помітив”.