Для чого ТИ живеш?

Ранок. Душ. Сніданок з кавою чи без. Краще, звичайно, друге. Робота або улюблена справа. Обід. Продовження справ. Спортзал, пробіжка чи йога. Сім’я. Вечеря. А потусити? Щось пропустив? Точно! Сон.

IMG_3055

Тернопіль вечірній (зима 2016, фото автора)

Звісно, ти сам пишеш свій сценарій! Зараз набирає тренду концепція, якщо ти цей сценарій не напишеш сам, за тебе його напишуть інші. Так, все правильно. Тайм-менеджмент. Продуктивність. Проактивність. Додай щось від себе.

Ти колись міркував про те, чому люди зараз так живуть? Яка ТВОЯ кінцева ціль?! Для чого ТИ все це робиш? Для розвитку? – О’кей. Для якого розвитку? ТИ щасливий? Тільки відверто.

Коли ти останній раз співав? Просто і від щирого серця? А? У нас зараз не прийнято співати. Лише коли атмосфера підігріта алкоголем – тоді з’являються пісні. Зазвичай це низькосотртні звуки. По іншому в такому стані ми звучати не можемо. Не модно щиро співати. Це непродуктивно. Ти мабуть скажеш, що в тебе немає слуху. Але ти ж себе чуєш, то і співати можеш. Тепер модно засунути навушники у вуха та гортати сторінки соц. мереж. Можливо ти і дозволяєш собі час від часу поспівати. Тоді, прошу тебе, не соромся. Лиш відслідкуй мотив свого співу. Для чого ти співаєш? Для кого? Подумай про це, будь ласка! Музика… Вона багатогранна. Проаналізуй, що ти слухаєш. Звуки несуть набагато більше, ніж просто настрій… Ти про це знаєш. Можливо не все усвідомлюєш.

А танці? Недавно обговорювали з дружиною, що коли дивишся сучасні танці – не зачіпає. Рідко хтось танцює душею. Пристрасть – так. Техніка – так. Почуття ритму, пластика – так. Душі немає. Любові немає. Є тимчасова усмішка, радості не відчуваєш…Щастя немає. Я сам не танцюю. Шкода. Подумаю над цим.

Так все-таки, для чого ти живеш? Підозрюю, в тебе є ціль. А коли досягнеш? Нова ціль? А далі? І так до безкінечності? До смерті? А це хіба кінець? Здається, про смерть також не прийнято говорити зараз в “цивілізованому” суспільстві.Не буду зараз чіпляти цю тему. Не маю на то кваліфікації. Не знаю я смерті.

Я вірю, що ти зупинишся на мить. І відчуєш цю мить по-справжньому! Маю надію, ти вже знаєш, що я маю на увазі. Знаєш? Мабуть, я б хотів ці миті переживати вічно. І я вірю, що це реально!

Дякую, що дочитав до кінця. Не суди мене будь ласка. Сьогодні пишу, бо на то є воля. І ти пиши, коли пишеться. Співай, коли співається. Танцюй – коли танцюється… І люби!..